Чому ти розумнішаєш тепер?
Чому раніше ти цього не помічала?
Казали ж сплине час, пройде,
Та пережити ЩО конктретно не сказали!
Чому про це усі, усе гуло?
Чому нас мучить те, чого немає,
Хоча, коли б його і не було,
Нас розтерзали б злість, печалі…
Напевно, треба це комусь,
Можливо, це дано нам з неба?
Чи, може, грає хтось… чомусь
І забавляється… Так треба…
Ти не мій.
Не будеш ним ніколи.
Порух ніжних губ не твій.
Ти зрозумієш це вже скоро.
Я не твоя.
І не була нею ніколи.
І падала з небес зоря.
Та ти помітив це нескоро.
Нас не було.
А я хотіла.
Ти зіпсував усе. Пройшло.
Шкода, не встигла…
Я дякую за те, що не збрехав,
Казав, що думав чи мені здалося,
Але ж натхнення ти подарував!
Без тебе не все легко так моглося
Невпинно серце моє крається,
Сама ж у цьому винна,
Душа жива, ще не ламається,
Роблю я те, що не повинна.
Спасибі Богу за любов,
Хоча не з тим, ким треба.
Та все ж. Любов то є любов.
А з нею і короткий шлях до неба.
Пишу я лист, та не тобі.
Спішу на зустріч не з тобою,
Сиджу тихенько не в журбі,
Не буде в тебе більш нікого.
Ніхто не стане усміхатись,
Коли принижують його,
Вона не зможе просто спати,
Як знає: не знайде “свого”.
Немало є дуреп усяких,
Що їх розводять заодно,
Але не зійде все безтактно,
Колись “аукнеться” воно…
Вальчук Елена,
Нововолынск, Украина
Студентка Інституту журналістики. Люблю писати, коли є натхнення. Люблю життя. Хоча інколи мені важко. По-моєму я вже доросла, проте залишаюсь маленькою дівчинкою в душі...
Прочитано 5981 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оооо какое красивое стихотворение! Как будто Вы прочитали мое сердце и мои волнения... Я тоже пережила такое... а теперь вроде и люблю кого-то, но не ЕГО... а может и вовсе не люблю, а просто хочу заполнить пустоту которою ОН оставил... но больнее всего то, что я не перестану думать о НЕМ...... а зря...
....
2005-09-07 22:49:00
Оооо какое красивое стихотворение! Как будто Вы прочитали мое сердце и мои волнения... Я тоже пережила такое... а теперь вроде и люблю кого-то, но не ЕГО... а может и вовсе не люблю, а просто хочу заполнить пустоту которою ОН оставил... но больнее всего то, что я не перестану думать о НЕМ...... а зря...
Война - брат Геннадий Пока Христиане разбираются между собой ,кто прав, всё делается для того чтобы слово Христианин, было забыто.
Почему люди готовы любить друг друга, во время войны, во время мира воюют друг с другом, чтобы доказать,себе я прав в этом.
